ШАГ В НАУКУ - 2016
I Международная научная дистанционная студенческая конференция

Юридические науки
Кримінальна відповідальність юридичних осіб: Pro et contra
Сакив М. О. 1

1. Львовский государственный университет внутренних дел

Резюме:

Несмотря на то, что действующее законодательство имеет определенные недостатки, которые могут привести к негативному влиянию на экономику страны, спровоцировать расширение случаев проявления коррупции, однако, как показывает мировая практика, уголовная ответственность юридических лиц является эффективным методом борьбы с уголовными правонарушениями. Таким образом, законодательных мер устанавливающих подобную ответственность является положительным шагом на пути сближения Украины и Европы. Но не следует забывать, что изменения, вносимые в настоящее время в УК Украины являются хаотичными и нуждаются в совершенствовании.

Ключевые слова: уголовная ответственность юридических лиц


 

Кримінальна відповідальність юридичних осіб : Pro et contra

М. О. Саків, студентка 3 курсу.

Львівський державний університет внутрішніх справ

Науковий керівник : О.П. Горпинюк,

                          к.ю.н., доцент, Львівський державний університет внутрішніх справ

 

 

Відмінною рисою сучасного зарубіжного права є встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб. Тенденція до визнання юридичної особи як суб'єкта злочину найбільш поширена переважно в європейських країнах (Нідерланди, Португалія, Франція, Фінляндія, Великобританія, Люксембург, Данія), а також в США і Канаді. Слід зауважити, що перспектива визнання юридичної особи як суб'єкта злочину має тенденцію до поширення. Так кримінальна відповідальність була встановлена в Польщі у 2002 р., Молдові - у 2003 р. У Німеччині та Швеції встановлено квазікримінальну ( по суті, адміністративно-кримінальну) відповідальність юридичних осіб.[2, с. 35]

 Прагнення України стати членом Європейського Союзу тягне за собою реформування, практично, всієї правової системи нашої держави. 23 травня 2013 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб". Цей Закон набрав чинності з 1 вересня 2014 року. Даним актом внесено певні зміни до багатьох кодексів та законів України, але головною сенсацією даного закону стало введення заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Нововведення до Кримінального кодексу України є дуже актуальним і дискусійним питанням. Враховуючи те, що поява в КК України положень про застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб не усунула багатьох дискусійних питань в науці кримінального права, видається доцільним ще раз розглянути найбільш поширені позиції.

Спочатку розглянемо аргументи "за".

1. В наш час велика кількість злочинів вчиняється через компанії, а тому єдиним ефективним способом боротьби з такими правопорушеннями буде накладення прямих санкцій на такі юридичні особи;[1, с.31]

2. Несення відповідальності лише певною фізичною особою-учасником юридичної особи за діяння, яке вчинила вся компанія, несправедливо, адже така компанія може і далі вчиняти протиправні дії, переводячи стрілки відповідальності і підставляючи власних працівників.

3. Цивільна і адміністративна відповідальність не дає такого ефекту, важелів та інструментів, які б впливали на виправлення осіб, який дає кримінальна відповідальність;

4. На компанії можна накладати штраф, який набагато більший і виходить за межі можливого штрафу, який передбачений для фізичних осіб;

5. В міжнародному співробітництві частіше за все саме в межах кримінального права здійснюється розслідування і допомога між різними державами щодо протиправної діяльності міжнародних компаній;[2, с.14]

 6. Сам факт засудження до кримінальної відповідальності суттєво б’є по репутації компанії, що може стримати зростання злочинності серед інших юридичних осіб;

 7. Дозволить ефективно боротись з дестабілізацією економіки, включаючи зростанням інфляції, переміщення капіталу в тіньовий сектор економіки, корупцією (корпоративною корупцією як її різновидом), екологічною злочинністю, фінансуванням тероризму і організованої злочинності, з фіктивними одноденними фірмами.[5, с. 87]

 Далі перейдемо до аргументів "проти".

1. Головним недоліком введення кримінальної відповідальності юридичних осіб є те, що визнання юридичної особи суб’єктом злочину не відповідає традиційній кримінально-правовій доктрині винної відповідальності, яка полягає в цілеспрямовано усвідомленому суб’єктивному (психічному) відношенні суб’єкта до його діяння і його наслідку, тобто наявності провини, яка може бути тільки у фізичної особи( суб’єктивна сторона складу злочину ), а у юридичній вона відсутня. В кримінальному праві тільки за наявності вини скоєне набуває реальну суспільну небезпечність. Вина також є невід’ємною частиною складу злочину. [4, с. 25] Виною  є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст.23 КК України).

Доказування вини особи у вчиненні злочину можливе лише при наявності умислу такої особи на вчинення того чи іншого злочину, що є досить важливим питанням при здійсненні досудового розслідування та призначення судом покарання.
            У цьому контексті психічним ставленням до тих чи інших дій може володіти лише фізична особа. Юридична особа, сама по собі, не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними, так як створюється та здійснює свою діяльність виключно шляхом вчинення певних дій фізичною особою. Неможливість встановлення умислу особи на вчинення злочину виключає можливість доказування її вини. [6, с. 15]Тому деякі учені стверджують, що вона взагалі не може нести яку-небудь публічно-правову відповідальність.

У багатьох рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме: “Компанія Комінгерсол С. А. проти Португалії” від 6 квітня 2000 р. та у “Совтрансавто Холдинг” проти України” від 2 жовтня 2003 р. зазначено, що незручність і невизначеність  учасників, працівників, директорів компанії, тривожність, неприємності, які відчувають члени компанії, обумовлюють наявність моральної шкоди саме у юридичній особі.

2. Ще одним аргументом противників відповідальності юридичної особи є закріплення в Кримінальному кодексі України положення, що тільки фізична особа може бути суб’єктом кримінальної відповідальності. Зрозуміло, що юридична особа по своїй суті є фікцією і існує лише на папері, але суть юридичної особи і полягає в тому, що юридичні особи не існують самі для себе. Приватні юридичні особи формально існують для отримання вигоди фізичними особами, які і задовольняють таким чином власні інтереси.[5, с. 90]

Тому бачимо, що права, обов’язки, компетенція, вигода юридичної особи по суті є суб’єктивними правами, обов’язками, компетенцією, вигодами фізичних осіб. При цьому ясно, що будь-яка протиправна поведінка, яка вчиняється юридичною особою, фактично вчиняється фізичними особами і юридична особа підлягає відповідальності за дії таких фізичних осіб. А законодавчі положення, що суб’єктом злочину може бути лише фізична особа не є незмінними, їх ніхто не забороняє доповнити чи змінити взагалі.

3. Одним із важливих аргументів неможливості визнання юридичної особи в якості суб’єкта злочину є й те, що у відношенні до неї неможливо застосувати деякі види покарання, які вказані в кримінальному законі й застосовуються до фізичних осіб. Наприклад, неможливо реально застосувати до юридичної особи таких санкцій, як позбавлення волі, обмеження волі, арешт, громадські чи виправні роботи тощо. Але О. Ф. Пасєка цього приводу наводить такі аргументи: по-перше, відбувається поступова зміна поглядів на суб’єкт злочину, а також еволюція системи типів покарання; по-друге, деякі види покарань за своєю суттю можуть бути застосовані як до фізичних, так і до юридичних осіб (штраф, конфіскація майна, заборона займатися певним видом діяльності тощо), причому, до юридичних осіб – більш ефективно; по-третє, немає перешкод для запровадження нових видів кримінального покарання суто для юридичних осіб [3, с. 240].

Підсумовуючи вищезазначене, хочеться наголосити, що хоча закон і має певні недоліки, які можуть призвести до необґрунтованого впливу на економіку в країні, спровокувати розширення випадків прояву корупції, проте, як свідчить світова практика, кримінальна відповідальність юридичних осіб є ефективним методом боротьби з кримінальними правопорушеннями. Таким чином, прийняття зазначеного Закону є, звичайно, позитивним кроком на шляху наближення України до Європи. Але не слід забувати ,що зміни, які вносяться сьогодні в КК України є дещо хаотичними і потребують вдосконалення.

Література:

 1. Підлісний Є. Компанія - злочинець // Юрист. - 2009. - № 1-2 - С. 46.

 2. Шеховцева Л.І. Про доцільність встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб ( досвід іноземних держав) // [ Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //jurlugansk.ucoz.org/publ/9-1-0-20 - С.14-35.

 3. Пасєка О. Ф. До питання про доцільність визнання юридичної особи суб’єктом злочину / О. Ф. Пасєка // Науковий вісник Львів. держ. ун-ту внутр. справ. – 2007. – № 2. – С. 240–249.
           4. Романюк О. Інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб: міф чи реальність // Вісник прокуратури. – 2003. № 12 (30).  - С.24-27.

5.  Дудоров О. О. Обумовленість вдосконалення кримінального законодавства України законодавством Ради Європи і Європейського Союзу / О. О. Дудоров, Т. М. Тертиченко // Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв’язків: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 9-10 жовтня 2014 р. – Х.: Право, 2014. – С. 89-94.

6. Орловська Н. Про модель кримінально-правового впливу на юридичну особу в Україні / Н. Орловська // Юридичний вісник. - 2014 - № 2.-С.14-16.

 

 

 

 

 

 


Библиографическая ссылка

Сакив М. О. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: Pro et contra // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-91 (дата обращения: 29.11.2020).


Код для вставки на сайт или в блог

Просмотры статьи

Сегодня: 307 | За неделю: 307 | Всего: 307


Комментарии (0)