В статье рассматриваются актуальные проблемы предварительного судебного разбирательства в уголовном процессе Украины
Ключевые слова: уголовный процесс, приговор, право Украины
ЩОДО ПИТАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ В СТАДІЇ ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
М.Р.Заболотна, студентка 3 курсу факультету № 6
Львівського державного університету внутрішніх справ
Науковий керівник:З.Ф. Дільна,
к.ю.н., доцент, ЛьвДУВС
У статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, прийнятого 13.04.2012 року, законодавцем визначені загальні завдання кримінального провадження, якими зокрема є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Проте, й кожна стадія кримінального провадження наділена своїми спеціальними завданнями. Так, за твердженням науковця Л.М. Лобойка, завдання будь-якої стадії кримінального провадження, «це наперед визначений, запланований для виконання обсяг процесуальної діяльності в стадії, яку необхідно здійснити для досягнення мети кримінального процесу»[1, с. 7].
Власне підготовче провадження є також самостійною стадією судового провадження. Як вбачається з п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, підготовче судове провадження є одним із елементів провадження в суді першої інстанції, що включає також судовий розгляд і ухвалення й проголошення судового рішення, і яке, в свою чергу, є складовою судового провадження. Видається, що слушною є думка науковців О.В. Єні та Л.Г. Матієк про те, підготовче провадження є стадією кримінального провадження і відповідає всім вимогам, які висуваються саме до стадій [2, с. 287-288]. Також серед науковців можна зустріти і думку про те, що в цій стадії вирішується завдання щодо перевірки процесуальних підстав для призначення судового розгляду, а також щодо підготовки до розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні [2, с. 287-288; 1, с. 72-73]. Окрім цього, завдання підготовчого провадження визначають також як визначення основних напрямів подальшої процесуальної діяльності суду та інших учасників кримінального провадження[3, с. 142].
Власне однією із особливостей цієї стадії провадження є саме рішення, які суд вправі приймати, і перелік яких міститься у ч. 3 ст. 314 КПК України. Отже, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рішень: 1) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору (якщо угоду досягнуто під час досудового розслідування) для його продовження, або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку. Проте, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він відповідно до ст. 475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання; 2) закрити провадження у випадку встановлення наступних підстав: а) набрання чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою; б) смерть обвинуваченого (за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого); в) існування вироку за тим же обвинуваченням, який набрав законної сили, або постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; г) відмова потерпілого чи його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; д) звільнення особи від кримінальної відповідальності; е) відмова прокурора від підтримання обвинувачення та відмова потерпілого чи його представника або законного представника підтримувати обвинувачення самостійно. Тут варто наголосити, що наявність інших підстав (наприклад відсутність події або складу кримінального правопорушення тощо) має бути доведена під час судового розгляду, і за результатами якого може бути постановлено виправдувальний вирок. Також, якщо суд встановить необґрунтованість клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж коли обвинувачений сам заперечує проти цього, то суд своєю ухвалою відмовляє у задоволенні клопотання прокурора та повертає його останньому для продовження розслідування або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України. Зокрема про повернення матеріалів кримінального провадження прокурору суд постановляє відповідну ухвалу, якою суд зобов'язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним розумного строку (тобто достатнього для виправлення допущених недоліків); 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Тобто, якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених вищенаведеними пунктами 1-4, суд, заслухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, переходить до вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду. Зокрема мова йде про такі питання, як визначає дату та місце проведення судового розгляду, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення (в тому числі з'ясовує, чи є підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні та чи приймав слідчий суддя рішення (постановляв ухвалу) під час досудового розслідування про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, можливості вирішення клопотань, заявлених учасникам судового провадження (про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, зокрема свідків обвинувачення та захисту, витребування певних речей чи документів), з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а також вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду, наприклад вирішує питання про забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням, визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, визнання потерпілого цивільним позивачем, про розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченого судом присяжних (відповідно суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних) тощо.
Крім того, на цьому етапі провадження, згідно зі ст. 335 КПК суд вправі зупинити підготовче провадження, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, до його розшуку або видужання. Також у разі надходження від учасників судового провадження клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 131 КПК, суд розглядає їх відповідно до правил, передбачених статтями 131 - 213 КПК, з урахуванням положень пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. І вже після виконання усіх необхідних дій за результатами проведення підготовки до судового розгляду кримінального провадження, визначених в ухвалі про проведення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду[4].
Отже, на підставі вищенаведеного можна зазначити, що на цій стадії провадження судом здійснюється ряд дійсно важливих дій, які власне і сприяють виконанню завдань кримінального провадження загалом, зокрема здійснюються усі необхідні процесуальні дії з підготовки справи до розгляду, забезпечується виконання вимог процесуального законодавства та гарантування прав та інтересів учасників кримінального провадження шляхом правильного і своєчасного судового розгляду справи. Власне також виконання судом завдань у стадії підготовчого провадження дає можливість уникати віипадків безпідставного призначення судового розгляду, а також спрямоване на забезпечення повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи, перевірки їх доказами, і відповідно як наслідок ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Література:
Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу : навчальний посібник / Л.М. Лобойко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 176 с.
Єні О. В. Підготовче провадження як елемент судового провадження в суді першої інстанції / О. В. Єні, Л. Г. Матієк // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 2. – С. 286-289
Дячук С. І. Застосування кримінального процесуального законодавства на підготовчому провадженні у суді першої інстанції / С. І. Дячук, В. І. Галаган, О. І. Галаган // Наукові записки НаУКМА. – 2013. – Т. 144-145 : Юридичні науки. – С. 142-146.
Заболотна М.Р. Щодо питання судових рішень в стадії підготовчого провадження // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-8 (дата обращения:
19.04.2024).