ШАГ В НАУКУ - 2016
I Международная научная дистанционная студенческая конференция

Юридические науки
Мирова угода як засіб примирення в господарському процесі
Роняк О. М. 1

1. Львовский государственный университет внутренних дел

Резюме:

Автор указывает на недостатки действующего законодательства Украины о мировых соглашениях: не предусмотрена возможность изменения или расторжения мирового соглашения, отсутствует четкий порядок заключения и исполнения мирового соглашения, нет четкого разрешения и четкого запрета заключения мирового соглашения на стадиях хозяйственного процесса, не урегулирован вопрос существенных условий и т.д. . Указывается на необходимость учета законодателем данных недостатков при модернизации ХПК Украины.

Ключевые слова: мировое соглашение, хозяйственный процесс Украины


 

МИРОВА УГОДА ЯК ЗАСІБ ПРИМИРЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

 

Роняк Оксана Миколаївна, студентка 5 курсу

Львівський державний університет внутрішніх справ

Юридичний факультет

к.ю.н., доцентМелех Любомира Володимирівна

доцент кафедри господарсько-правових дисциплін

Львівського державного університету внутрішніх справ

 

Актуальність даної теми обумовлена тим, що в наш час кількість випадків завершення проваджень у різних категоріях справ зводиться до укладення мирової угоди. Звертаючи увагу на те, що ще до 2001 року в господарському судочинстві поняття мирової угоди взагалі не існувало. Господарське законодавство сьогодні є однією з найдинамічніших галузей права в Україні і в світі, проте недосконалість національність законодавства доволі часто призводить до ускладненого процесу укладення мирової угоди. Тим самим наша країна у відповідності до європейських в цьому плані є значно недосконалою.

Є велика кількість науковців та практиків, які вносили свої версії, розуміння і вирішення проблем господарського судочинства стосовно інституту мирової угоди, це зокрема: О. Якименко, І. Балюк, А. Володін, Б. Поляков, Р.Г. Афанасьєв, Н. Барабашова та ін.

На превеликий жаль, Господарський процесуальний кодекс України, не дає чіткого і однозначного визначення поняття мирової угоди. І відповідно конкретизувати це поняття можна лише з теоретичної точки зору, оскільки немає чіткого посилання на законодавчому рівні.

Мирова угода – розпорядча дія сторін, спрямована на врегулювання господарського спору на взаємоприйнятих умовах та припиненням порушеної судом справи. Можливість мирового врегулювання господарських спорів – важлива передумова рівноваги господарських відносин. Цей процесуальний інститут:

  • сприяє економії часу, сил і коштів держави та учасників процесу;
  • забезпечує вирішення спору за допомогою соціально-економічних чинників, які всебічно враховують інтереси сторін, а не лише формалізованих постанов;
  • усуває конфліктний стан господарських відносин, оскільки сторони спору, мирно вирішивши господарський спір, більшою мірою, ніж при розгляді судом спору, схильні до продовження господарського співробітництва. [2, с.32]

С.Я. Фурса, та Є.І. Фурса пропонують розглядати мирову угоду як двосторонню угоду між позивачем та відповідачем, при укладенні якої вони фактично заново визначають свої права та обов’язки у спірних правовідносинах. [4, с.144]

Питання мирової угоди в господарському судочинстві врегульовані ст. 78 ГПК України [1], відповідно до якої умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. [3, с.111]

У питаннях укладення мирової угоди, слід також детальніше звернути увагу на те, хто саме може її укладати. Законодавець нам говорить пре це так: мирова угода може бути укладена тільки між сторонами і не може бути здійснена іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.21 ГПК України, сторонами судового процесу визнаються позивач і відповідач, а отже, мирова угода може укладатися лише між ними. Однак подальший аналіз інших норм кодексу, призводить до дещо інших висновків. В судовому процесі можуть брати участь і інші особи, крім позивача і відповідача. Зокрема, до таких належать треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Вони відповідно до ч.3 ст.26 ГПК користуються всіма правами й несуть усі обов’язки позивача. Таким чином мирова угода може укладатися третіми особами, що заявляють самостійні вимоги на предмет позову. Також слід зауважити, що стороною у господарському процесі є й юридична особа, а реалізацію своїх прав вона здійснює через представника або керівника суб’єкта господарювання. Який відповідно при укладення мирової угоди наділений підписати її, а його повноваження відповідно до ст.79 ГПК повинні бути спеціально передбачені в дорученні. А що стосується наприклад, прокурора, який бере участь у справі, то навіть не дивлячись на те, що користується всіма правами сторін, не має права на укладення мирової угоди відповідно до ст. 29 ГПК України.

Господарський суд не має права самостійно змінювати умови затвердженої ним мирової угоди сторін, навіть  у випадку, коли на це є згода самих сторін. Однак, він повинен мати право не затверджувати мирову угоду, що певною мірою не відповідає принципу диспозитивності, проте слугує гарантією захисту інтересів інших осіб.

На завершення варто знову згадати про недоліки законодавства: не передбачено можливості зміни чи розірвання мирової угоди, відсутній чіткий порядок укладення і виконання мирової угоди, немає чіткого дозволу і чіткої заборони укладення мирової угоди на стадіях господарського процесу, не врегульоване питання істотних умов і т.д. тому, законодавцем при модернізації ГПК України слід все це врахувати.

ЛІТЕРАТУРА
  1. Господарський кодекс України. Редакція від 19.02.2016 N 1798-XII //ВВР.- 1992.- N 6.- ст.56.
  2. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / ред. О.І. Харитонова – Київ: Істина, 2009. – 360 с.
  3. Згама А.О. Деякі аспекти укладення мирової угоди у господарському процесі / Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція №5 – 2013. – с. 110-113.
  4. Фурса С.Я. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 т. / С.Я. Фурса, Є.І. Фурса, С.В. Щербак; за заг. ред. С.Я. Фурси – Київ: КНТ, 2007. – 1088 с.

 


Библиографическая ссылка

Роняк О. М. Мирова угода як засіб примирення в господарському процесі // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-79 (дата обращения: 29.03.2024).


Код для вставки на сайт или в блог

Просмотры статьи

Сегодня: 318 | За неделю: 318 | Всего: 318


Комментарии (0)