ШАГ В НАУКУ - 2016
I Международная научная дистанционная студенческая конференция

Юридические науки
Участь неповнолітніх у цивільному процесі України
Колесник Е. С. 1

1. Национальный университет "Львовская политехника", Институт права и психологии

Резюме:

Анализ норм законодательства позволяет утверждать, что объем гражданской процессуальной правоспособности и дееспособности зависит от объема гражданской право- и дееспособности. Лица, не достигшие совершеннолетия выделяются среди других участников гражданского процесса. Кроме установленных прав и обязанностей лиц, участвующих в деле лица, не достигшие совершеннолетия имеют также дополнительные процессуальные права. В частности, такое лицо может непосредственно или через представителя или законного представителя высказывать свое мнение и получать его помощь в высказывании такого мнения; получать через представителя или законного представителя информацию о судебном разбирательстве; осуществлять другие процессуальные права и исполнять процессуальные обязанности, предусмотренные международным договором, согласие на обязательность которого предоставлено Верховной Радой Украины.

Ключевые слова: процессуальная правоспособность, процессуальная дееспособность, несовершеннолетние, гражданский процесс Украины


 

УЧАСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Є.С. Колесник, студент 4 курсу

Інститут права та психології

Національний університет «Львівська політехніка»

Науковий керівник: А.О. Дутко, к.ю.н., доцент

Інститут права та психології

Національний університет «Львівська політехніка»

У статті 3 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право в встановленому порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси [1]. Неповнолітня особа є суб’єктом права, тобто здатна вступати в цивільні та інші правовідносини. Виходячи з цього законодавець зазначає, що рівень цивільної дієздатності та правоздатності не має впливати на рівень захисту прав, свобод та інтересів. Незалежно від обсягу рівня прав особи вона може розраховувати на судовий захист та правосуддя в Україні у разі необхідності захисту, оспорювання чи визнання своїх прав.

Неповнолітні можуть виступати в процесі стороною, заявниками чи заінтересованими особами в справах окремого провадження, а також іншими учасниками процесу, зокрема, свідками. Матеріальна норма, яка передбачає право на особисте звернення до суду за захистом свого права або інтересу, закріплена у ст. 18 СК України [2]. Зокрема, у даній статті вказується, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Коментуючи цю норму, професор З. В. Ромовська зазначає: «новелою цієї статті є надання дитині, якій виповнилося чотирнадцять років, цивільної процесуальної дієздатності. Така дитина має право самостійно подати позовну заяву на захист свого права або інтересу, зокрема, позовну заяву про розірвання шлюбу чи визнання шлюбу недійсним, визнання батьківства, стягнення аліментів, скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним. Така дитина має усі процесуальні права позивача в процесі. Вона може бути позивачем і відповідачем. Дитина, якій виповнилося чотирнадцять років, може сама звернутися до суду з заявою про надання їй права на шлюб (ст. 23 СК)» [3, с.58]. Відповідно до ст. 156 СК неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини.

Конвенція про права дитини від 20.11.89 р. у статті 12 зазначає, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю [4]. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Зазначену норму слід розуміти так, що суд зобов'язаний надати можливість дитині виступити в судовому засіданні, якщо вона цього бажає. Це право дитини не залежить від її віку. Водночас не вирішено, як саме суд може дізнатися, що дитина бажає висловити свою думку. Про це може заявити сама дитина, її представник, представник органу опіки та піклування, адміністрація за місцем навчання чи перебування дитини, представники громадськості. Вважаємо, що в усіх випадках, коли суд отримав інформацію про бажання дитини висловити свою думку у справі, суд повинен забезпечити таке право, а у разі досягнення дитиною 10 років, суд зобов’язаний заслухати її думку.

Право висловити свою думку дитина реалізує в судовому засіданні. Перед поясненнями дитини суд роз'яснює її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника. Фактично суд повинен пояснити дитині, якщо вона це розуміє, суть спору та позицію, яку висловлюють її представники, щоб з'ясувати, чи підтримує дитина дії представників, а також чи відповідають вони інтересам дитини, як вона їх сама розуміє.

Для особистої участі в цивільній справі неповнолітньої особи необхідна цивільна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді. Це означає, що наявність цивільної процесуальної дієздатності необхідна лише для самостійного ведення процесу. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття, проте цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому ЦК, надано повну цивільну дієздатність. Матеріальні підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у ст. 35 ЦК України [5]. Зокрема, таке надання може мати місце щодо фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також щодо неповнолітньої особи, яка записана матір'ю або батьком дитини. Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Пропонуємо закріпити у ст.. 32 ЦК ще одну правомочність неповнолітньої особи: «звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів».

Проте навіть якщо неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто виступати в суді, суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи. В цьому випадку участь законних представників є необов'язкова, питання про їх залучення вирішується судом на власний розсуд враховуючи обставини справи, а саме її складність, важливість, значимість для неповнолітнього, стосунки з батьками.

З огляду на необхідність посилення правової охорони прав та інтересів неповнолітніх, слід визнати доцільним залучення законних представників в усіх справах, які стосуються неповнолітніх, якими є відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 39 ЦПК). Відповідно до ч.2 ст.258 Сімейного кодексу України баба і дід мають право звернутись за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних онуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціального на те повноваження.

Як зазначається, особа, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, не має цивільної процесуальної дієздатності, однак якщо спір стосується її прав чи інтересів, то вона має цивільну процесуальну правоздатність і саме вона є особою, яка бере участь у справі. Тому стороною у таких справах слід зазначати малолітнього. Наприклад, якщо малолітній успадкував нерухоме майно, то у разі виникнення спору щодо цього майна відповідачем буде малолітній власник, а його інтереси у процесі буде представляти законний представник.

Аналіз норм законодавства дозволяє стверджувати, що обсяг цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності залежить від обсягу цивільної право- та дієздатності. Особи, що не досягли повноліття виокремлюються серед інших учасників цивільного процесу. Окрім встановлених прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі особи, які не досягли повноліття мають також додаткові процесуальні права. Зокрема, така особа може безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У будь-якому випадку, незалежно від того чи буде неповнолітня особа брати участь у справі самостійно чи через представника захист її прав, свобод та інтересів є однією з пріоритетних цілей держави України.

Література:

1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV // Офіційний вісник України. – 2004. –  № 16. –  стр. 11. –  ст. 1088

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III // Голос України. – 2002. – № 38

3. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 532 с.

4. Конвенція про права дитини від 20.11.89 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021

5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. № 435-IV // Голос України. – 2003. –  №45.

 

 

 


Библиографическая ссылка

Колесник Е. С. Участь неповнолітніх у цивільному процесі України // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-76 (дата обращения: 28.11.2020).


Код для вставки на сайт или в блог

Просмотры статьи

Сегодня: 258 | За неделю: 258 | Всего: 258


Комментарии (0)