ШАГ В НАУКУ - 2016
I Международная научная дистанционная студенческая конференция

Юридические науки
Перспективи України в зоні вільної торгівлі
Жук В. В. 1

1. Львовский государственный университет внутренних дел

Резюме:

В статье исследуются правовые проблемы присоединения Украины к зоне свободной торговли

Ключевые слова: европейская интеграция, зона свободной торговли, унификация законодательства


 

ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ В ЗОНІ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

В.В. Жук, студентка  курсу.

Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник:Р.Я. Бутинська,

Викладач кафедри господарсько-правових дисциплін

Львівського державного університету внутрішніх справ

 

 

     Мета України стати розвиненою, демократичною країною, в якій пануватиме верховенство закону, повага до прав і свобод людини, з розвинутою, конкурентноспроможною економікою виражаЄться у її інтеграційних прагненнях. Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок Європейського Союзу ( далі- ЄС). Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку.

     Початок дії економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС (далі- Угода) не лише втілює в життя євроінтеграційні прагнення українців, які у 2013 році стали поштовхом до початку Революції Гідності, а й знаменує нову сторінку в історії українського бізнесу. Повний текст цієї угоди, яка складається із 486 статей на 2137 сторінках, можна знайти на сайті уряду. [3] Угода про асоціацію за  своїм  обсягом  і  тематичним  охопленням  є  найбільшим  міжнародно-правовим  документом  за  всю  історію України  та  найбільшим  міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні. Передбачена Угодою поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. [3]

     Одним із провідних завдань для України стало впровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, про що зазначаэться в Угоді. У тому ж таки нормативно- правовому акті передбачено, що зону вільної торгівлі сторони поступово створюють протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років, починаючи з дати набрання чинності Угоди. Статтею 29 Угоди передбачено, що кожна сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої сторони, відповідно до графіків, встановлених у Додатку I-A до Угоди. При цьому п. 4 цієї статті передбачено, що через 5 років після набрання Угодою чинності сторони можуть на запит будь-якої сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. [2]

     З  1 січня 2016 року між Україною та Євросоюзом почала діяти «глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі» (далі- ГВЗВТ). Дане поняття можна трактувати як широкомасштабну за змістом торговельну угоду, яка спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність правилам та регламентам ЄС з метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

У межах цієї зони скасовуються митні збори і кількісні обмеження у взаємній торгівлі. Насправді ЄС відкрив свої кордони для українських товарів ще у травні 2014 року. Тепер Україна зробить аналогічний крок. Сьогодні українські мита становлять 10% на продукти харчування і 5% на промислові товари. Поступово їх треба буде знижувати.[5]

     Варто виділити три особливі ознаки цього договору. По-перше, угода є асиметричною. Тобто незважаючи на те, що ЄС знизить свої тарифи майже відразу і в повному обсязі після впровадження глибокої та всеосяжної ЗВТ, для України це відбуватиметься поетапно, до 10 років, щоб відобразити різницю в промисловій конкурентоспроможності між двома територіями. По-друге, у зв’язку з дуже складною економічною ситуацією в Україні, ЄС в односторонньому порядку впроваджує тарифну частину договору з кінця квітня 2014 року. Це означає, що українські експортери більшої частини товарів можуть мати доступ до ринку ЄС без сплати мит. По-третє, одним важливим винятком у повній тарифній лібералізації з боку ЄС буде сільське господарство, де певна експортна продукція ввозитиметься без справляння ввізних мит, але тільки в межах певних квот. Проте це не означає, що поза квотою ввезення експортної продукції забороняється, просто в такому випадку потрібно буде сплачувати зазначене в угоді ввізне мито. Хтось може зауважити, що нічого революційного тут немає: створення зон вільної торгівлі – це один з найпоширеніших інструментів торговельної політики, тому що вони приносять економічні зиски, значно підкріплені економічною теорією та практикою. [4]

     Підписавши угоду про асоціацію, Україна зобов'язується перейняти правила внутрішнього ринку ЄС, які стосуються технічних стандартів, санітарних та фітосанітарних правил, державних закупівель, конкуренції, інтелектуальної власністі тощо.[5] Саме такі правила внутрішнього ринку ЄС у широкому розумінні поступово застосовуватимуться в Україні й базуватимуться на українському законодавстві, що в своїй сутності є викликом для нашої держави. Правила внутрішнього ринку ЄС є досить складними, оскільки їхнім наріжним каменем є захист прав споживачів. Ухвалення норм і стандартів ЄС у поєднанні з безмитною торгівлею сприятиме залученню інвесторів та передачі технологій із західноєвропейських та інших провідних економік. Це допоможе перетворити українську економіку з експортера сировинних матеріалів та сільськогосподарської продукції на гравця, який повністю інтегрувався в ринки ЄС і глобаьні ланцюги нарахування вартості: істотний стрибок у плані доданої вартості її виробництва.Однак для цього треба поступово знизити нестабільність, яка виникла через економічну та військову агресії, і щоб поточні реформи результативно вплинули на викорінення корупції, закріплення верховенства права тощо задля покращення ділового середовища. [4]

     Якщо вести мову про можливості , які отримає український бізнес від угоди про асоціацію, то можна назвати такі як: можливість надавати послуги європейським споживачам, безмитна торгівля з ЄС, спрощення руху капіталу, доступ до держзакупівель в ЄС, эдині стандарти виробництва.

Відразу ж постаэ питання: чи зможуть українські виробники відразу експортувати свої товари на ринок Євросоюзу, та чи не зазнають вітчизняні виробники збитків із сторони сильних європейських компаній, які увійдуть на український ринок? Так от, для того, щоб українські виробники змогли експортувати свої товари на ринок ЄС, Україні треба привести свої стандарти у відповідність з технічними регламентами та системами стандартизації ЄС. Для цього треба внести зміни до 350 законодавчих актів. Тільки після цього українські компанії зможуть торгувати з європейцями на таких же умовах, як і бізнесу всередині ЄС. А тому, можна зробити висновок, що процес внесення змін до законодавства України займе значний період часу. Після внесення вищезгаданих поправок повинен розпочатися процес впровадження нововведених норм у повсякденне життя. Саме цей етап буде найдовшим та найважчим.

     З метою інформування українських підприємців про те, що допоможе їм у розвитку власного бізнесу на європейських ринках, представництво Європейського Союзу в Україні запустило у соціальних мережах новий проект «UopenEU». Він представляє собою додатковий інформаційний ресурс про новації і можливості, що з’являться в українського бізнесу, проект Представництва ЄС в Україні про перспективи та переваги зони вільної торгівлі з ЄС. Приєднання України до ЗВТ э корисним для українських товаробників, які зможуть гармонізувати свої стандарти з стандартами ЄС, що у свою чергу надасть можливість доступу до найбільшого у світі ринку, який налічує понад 510 млн споживачів із річним доходом 24 тис. євро на душу населення. Варто зазначити, що унаслідок скасування мит українські експортери заощаджуватимуть 487 млн. євро щороку. Запровадження європейських стандартів та уніфікація європейського законодавства підвищить якість продукції на внутрішньому ринку України, а також сприятиме формуванню позитивного іміджу України на світових ринках як виробника якісних товарів. Одна з основних умов участі в зоні вільної торгівлі – чесна конкуренція і рівні умови доступу до ринків. З одного боку, мова йде про боротьбу з такими антиконкурентними практиками як, зловживання панівним становищем на ринку та антиконкурентні злиття, що каратимуться суворими санкціями.[Глава 27,1] Для цього Україні необхідно наблизити своє законодавство у сфері конкуренції до норм ЄС.

     З іншого боку, мова також йде про мінімізацію застосування державних захисних заходів (дотації експортним галузям, компенсаційні механізми для внутрішніх виробників тощо). Це не означає повну відмову від державної підтримки окремих галузей чи виробників. Однак це унеможливить деякі види допомоги із використанням державних ресурсів, що спотворюють конкуренцію через надання переваг окремим підприємствам або виробництво окремих товарів. Сторони щорічно інформуватимуть одна одну про загальний обсяг, види та галузевий розподіл державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між ними. Гармонізація українського законодавства означатиме, що інвестори з країн Євросоюзу матимуть у різних секторах економіки таке ж законодавче поле для роботи в Україні, як і в ЄС. З одного боку, це дає можливість українським компаніям перейти зі статусу місцевих до міжнародних, з іншого – збільшить притік іноземних інвестицій до України, що э важливим елементом для покращення економічної ситуації в Україні. [5]

     Процес витіснення вітчизняної продукції імпортними товарами, що часто призводить до монополізації окремих сегментів внутрішнього споживчого ринку іноземними виробниками. Водночас імпортна продукція здебільшого недоброякісна, а сам процес розвитку торговельної діяльності набув нецивілізованих форм.Ухвалення норм і стандартів ЄС у поєднанні з безмитною торгівлею сприятиме залученню інвесторів та передачі технологій із західноєвропейських та інших провідних економік. Таким чином Україна перетвориться із експортера сировинних матеріалів та сільськогосподарської продукції на виробника більш вартісної продукції, яка матиме попит на зовнішніх ринках.

 

ЛІТЕРАТУРА :

1.Господарський кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144. – 2003. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2.УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page.

3.УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА Європейським Союзом [Електронний ресурс] // Урядовий портал. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631.

4.Ґіттон Ж. Чого чекати Україні від режиму вільної торгівлі з ЄС? [Електронний ресурс] / Жослін Ґіттон // Європейська правда. – Режим доступу до ресурсу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/07/9/7035702/.

5.Зона вільної торгівлі з ЄС. Що це означає? [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://zaxid.net/news/showNews.do?


Библиографическая ссылка

Жук В. В. Перспективи України в зоні вільної торгівлі // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-65 (дата обращения: 25.11.2020).


Код для вставки на сайт или в блог

Просмотры статьи

Сегодня: 431 | За неделю: 431 | Всего: 431


Комментарии (0)