ШАГ В НАУКУ - 2016
I Международная научная дистанционная студенческая конференция

Юридические науки
Поняття та ознаки сім´ї за законодавством України
Мних С. Р. 1

1. Львовский государственный университет внутренних дел

Резюме:

В статье рассматриваются понятие и признаки семьи по законодательству Украины

Ключевые слова: семья, брак


 

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ СІМЇ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

С. Р. Мних, студент 1 курсу ОКР магістр.

Львівського державного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: А. О. Дутко, к.ю.н., доцент

Львівського державного університету внутрішніх справ

м. Львів, Україна

 

Сім’я - загальновизнана соціальна цінність, невід’ємний елемент структури суспільства. Згідно зі ст. 51 Конституції України «сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою» [1]. Правові норми регламентують лише окремі, визначені в сімейному законодавстві, питання діяльності сім’ї, її створення і припинення як вже об’єктивно існуючого явища.

Окремі питання сімейних правовідносин, зокрема поняття, ознаки, правосуб’єктність та підстави створення сім’ї досліджували такі вітчизняні вчені, як В.К. Антошкіна, І.В. Апопій, Т.О. Ариванюк, О.І. Бондарчук, Ю.В. Білоусов, В.А. Ватрас, А.М. Грищук, І.В. Жилінкова, Г.О. Лозова, С. Лепех, В. Мироненко, З.В. Ромовська та інші.

Сім’я – категорія соціальна, юридична, біологічна, економічна і тому думки вчених розділяються в її визначенні. З.В. Ромовська зазначає, що «сім’я - це багатогранна структура. На неї не можна дивитися лише з однієї точки зору, бо це неодмінно дасть змогу побачити лише один із її спектрів» [2, c.7].

Конституційний Суд України 3 червня 1999 р. прийняв рішення про офіційне тлумачення терміну «член сім’ї» [3]. В ньому, зокрема було сказано, що стосовно поняття «член сім’ї» Конституційний Суд України виходить з об’єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства (п. 6). На думку Конституційного Суду, визначити єдине поняття «член сім’ї», яке б мало застосовуватися в праві, неможливо, бо кожна галузь права тлумачить це поняття по-своєму, підкреслюючи ті чи інші ознаки сім’ї, які набувають певного значення для тих чи інших відно­син. Зрозуміло, що різне тлумачення поняття «член сім’ї» не дає підстав для розробки єдиного поняття сім’ї в праві.

Як зазначає Є. Ворожейкін, «не може існувати декілька визначень поняття «сім’я» у різних галузях права. Воно має бути єдиним, незважаючи на те, що поняття «член сім'ї» у кожній галузі відображає властиву їй специфіку» [4, с. 123].

У ст. 3 СК України [5] вперше зроблена спроба надати визначення сім’ї, згідно з яким це первинний та основний осередок суспільства. Як юридичне визначення сім’ї існує досить багато його понять, які закріплюються у юридичній літературі, і охоплюють наступні риси сім’ї: це союз (об'єднання) осіб; що природно формується в реальному житті; заснований на вільному і рівноправному шлюбові, близькій родинності, усиновленні чи інших формах відносин між особами; характеризується спільністю духовного, матеріального життя та інтересів, що забезпечують продовження роду і виховання дітей; це союз осіб, наділених відповідними правами і обов’язками.

Як і будь-яке явище, сім’я характеризується через низку властивих їй ознак, які у сукупності дають загальне уявлення про її сутність. Свого часу  Г. Матвєєв пропонував для кращого засвоєння поняття сім’ї звести його до таких ознак: сім’я - це об’єднання осіб, пов’язаних між собою шлюбом або спорідненістю; взаємною матеріальною та моральною підтримкою; народженням та вихованням дітей; взаємними особистими, майновими правами та обов’язками; спільним проживанням учасників сімейно-побутового об’єднання та веденням ними спільного господарства [6, c.41].

Стаття 3 СК України визначає сутність поняття «сім’я» через три її ознаки, котрі випливають із розуміння сім’ї як союзу двох чи більше осіб, а саме: - спільне проживання; - спільний побут; - взаємні права та обов’язки.

Спільність проживання є однією з основних ознак сім’ї. Проте, ця ознака не є обов’язковою для подружжя. У статті 3 СК України зокрема вказано, що подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Отже, роздільне проживання подружжя можливе лише з поважних причин. Однак, у ст. 33 Конституції України закріплено, що кожній особі на території України гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання, також ст. 56 СК України зазначає право дружини і чоловіка на вільний вибір місця свого проживання, ст. 119 СК України передбачає можливість встановлення режиму окремого проживання подружжя. Я погоджуюсь з А. М. Грищук, що це свідчить про те, що стаття 3 СК України у частині 2 має бути змінена наступним чином: сім’ю складають особи, які спільно проживають... та мають право на вільний вибір місця проживання сім’ї та його зміну [7, c.6].

Дитина також може не проживати разом із своїми батьками. В абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України зазначено, що дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Однак, якщо батьки між собою проживають окремо, то дитина може проживати з одним з них і за таких обставин дитина вважатиметься членом сім’ї саме того з батьків, з ким вона проживає. Таким чином, погоджуємось з А. М. Грищук, яка вважає за необхідне ст. 3 СК України доповнити ще одним правилом: у разі роздільного проживання батьків дитина належить до сім’ї того з них, з яким вона проживає, і не належить до сім’ї другого з батьків [7, c.6].

Наступною ознакою сім’ї, є спільний побут її членів. Ця ознака може мати різноманітні види свого прояву: спільне ведення господарства, влаштування відпочинку, набуття певних речей, виконання певних сімейних традицій тощо.

Ознакою сім’ї є наявність взаємних прав та обов’язків між її членами. Це не означає, що права та обов’язки виникають одночасно, як це має місце у цивільних правочинах (наприклад, купівля-продаж, будівельний підряд і т.ін.). Навпаки, ці обов’язки можуть виникати після виконання, наприклад, обов’язків батьків перед дітьми, і в цьому випадку у дітей виникатиме «зворотний» обов’язок щодо своїх батьків. Такі права і обов’язки виникають автоматично в результаті реєстрації шлюбу, народження дитини, усиновлення, тому наявність зазначених юридичних фактів сама по собі свідчить про виникнення юридичного зв’язку чоловіка і дружини, батьків та дітей, усиновителів й усиновлених, незалежно від характеру їхніх особистих відносин та інших факторів. Окремі науковці вважають наявність взаємних прав та обов’язків скоріше наслідком сімейних відносин, ніж їх ознакою. Але саме за цією ознакою не можна вважати сім’єю спільне проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку.

В. Рясенцев зазначив, що сімейні права та обов'язки можуть існувати не лише між членами однієї сім’ї, а й між окремими членами різних сімей. Так, дорослі діти, які створили власні сім’ї, мають певні обов'язки перед своїми батьками, неповнолітніми братами та сестрами, які проживають в інших сім’ях [8, c.40].

За невиконання або неналежне виконання сімейних обов’язків встановлюється юридична відповідальність, наявність якої є також ознакою сім’ї.

Таким чином, ознаками сім’ї є: - спільне проживання як мінімум двох осіб; - наявність спільного побуту; - взаємні права та обов’язки; - передбачена відповідальність у випадку невиконання встановлених сімейних обов’язків; - моральна та матеріальна допомога і підтримка членів сім’ї. При чому обов’язкові ознаки це – пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків, моральна підтримка  членів сім’ї, а факультативні – спільне проживання, юридична відповідальність за невиконання сімейних обов'язків та матеріальна допомога членів сім'ї.

Враховуючи істотні ознаки сім’ї пропоную закріпити у ст. 3 СК України наступне визначення «Сім’я – це союз осіб, які спільно проживають, пов’язані  спільним побутом, наділені відповідними правами та обов’язками, несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання сімейних обов’язків, поєднані моральною та матеріальною допомогою і підтримкою».

 

 

Література

1.Конституція України від 28 червня 1996 року (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Ромовська, З. В. Українське сімейне право : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / З. В. Ромовська. – К. : Правова єдність, 2009. – 500 с. 

3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») від 3.06.1999 р. № 5-рп/1999 // [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ccu.gov.ua

4. Ворожейкин, Е. М. Семейные правоотношения в СССР [Текст] / Е. М. Ворожейкин - М.: Юрид.лит., 1972. – 336 с.

5. Сімейний Кодекс України від 10.01.2002 року (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.

6. Матвеев, Г. К. Советское семейное право [Текст] / Г. К. Матвеев - Учебник. - М.: Юрид. лит. 1978. – 239 с.
7. Грищук, А. М. Детермінація сім'ї та її ознаки [Текст] / А. М. Грищук // Митна справа. – 2011. - №4. – Ч.2. - С. 3-8.
8. Рясенцев, В. Л. Советское семейное право [Текст] / В. Л. Рясенцев - М.; Юрид.лит. - 1982. – 256 с.

Библиографическая ссылка

Мних С. Р. Поняття та ознаки сім´ї за законодавством України // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-57 (дата обращения: 29.03.2024).


Код для вставки на сайт или в блог

Просмотры статьи

Сегодня: 331 | За неделю: 331 | Всего: 331


Комментарии (0)