В работе рассматриваются актуальные вопросы формы международного коммерческого договора (контракта). Акцентируется внимание на возможности использования для украинских субъектов внешнеэкономической деятельности письменной формы.
Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, форма сделки, международный коммерческий договор
ФОРМА МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ): УСНА ЧИ ПИСЬМОВА?
Р.В. Сидоренко, студент 4 курсу
Київський національний торговельно-економічний університет
Науковий керівник: О.М. Гончаренко
Канд. юрид. наук, доцент, доцент кафедри міжнародного приватного, комерційного та цивільного права
Київський національний торговельно-економічний університет
В міжнародному праві існують дві основні форми міжнародного комерційного договору (контракту): письмова та усна, так звана «джентльменська угода». Сторони можуть на власний розсуд обрати форму в якій буде укладено договір, за винятком, хіба що тих держав, національне законодавство яких чітко встановлює форму для міжнародних договорів. Наприклад: відповідно до Ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959 від 16.04.1991 - зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі [3]. На нашу думку, наведене положення певним чином є обмеженням свободи форми договору з боку держави. Тому що, форма договору не впливає на юридичну силу договору. В міжнародних універсальних актах, які стосуються укладення міжнародних договорів – передбачена свобода форми договору. Так наприклад: згідно з Ст. 11 Віденської Конвенції «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11.04.1980 - не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався у письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми. Він може доводитися будь-якими засобами, включаючи свідчення [1]. Схожа норма міститься і в Принципах Міжнародних комерційних договорів УНІДРУА 2010 року - так відповідно до Ст. 1.2 – у цих принципах не міститься вимог стосовно того, щоб договір, заява чи будь-який інший правочин були здійснені або засвідчені в певній формі. Їхню дійсність може бути доведено у будь-який спосіб, в тому числі свідченнями свідків [2].
З огляду на міжнародну практику переважає все ж письмова форма міжнародного комерційного договору (контракту). «Джентльменські угоди» укладаються дещо рідше, з огляду на наступний факт - забезпечення виконання «джентльменських угод» на випадок їх оспорювання сторонами, доведення фактів порушення стороною взятого нею обов’язку є складнішим ніж при письмовій формі. Хоча на сьогодні ситуація з даним фактом дещо покращилась. Тому що існує два різновиди укладання договору в усній формі:
угода, яка не фіксується в жодному документі;
угоди, які сформульовані усно, але разом з тим зафіксовані в документах.
Варто зауважити, що фіксуватися може або увесь зміст або основне положення.
Тобто, як ми можемо зауважити, міжнародна практика «винайшла» певні види закріплення «джентльменської угоди». Усна угода може фіксуватися засобами звукозапису чи відео зйомки. Але на фіксування угоди за допомогою технічних засобів має бути отримано дозвіл двох сторін та по закінченню кожна з сторін повинна отримати свій екземпляр запису чи зйомки. Можливий варіант – укладення договору в усній формі – по телефону, але після такої угоди, як правило - сторони підтверджують її укладенням контракту у письмовій формі.
З огляду на це, ми можемо, стверджувати, що для сторін є «привабливою» також і «джентльменська угода» - тому що, процедура її укладання – є значно простішою та швидшою. Але все ж сторони остерігаються невиконання обов’язку іншою стороною, тому намагаються за рахунок наведених вище закріплень – забезпечити виконання обов’язку іншою стороною.
Що ж до письмової форми, то сторони також все частіше відходять від традиційного способу укладання договору, а натомість укладають договори в письмовій формі – шляхом листування (в тому числі електронного), застосуванням факсу, надіслання повідомлення телетайпом.
Говорячи про письмову форму міжнародного комерційного договору (контракту) – варто зауважити, що останнім часом все більшого поширення набуває – інвойс.
Інвойс – це документ в міжнародній комерційній діяльності, що надається продавцем іноземному покупцеві. В інвойсі зазначається: товари, їх кількість, ціна та умови поставки, характеристики товару, відомості про постачальника і покупця. Факт виписки інвойсу говорить про те, що покупець зобов’язаний оплатити товар відповідно до вказаних умов.
Інвойс (рахунок – фактура) є основою визначення митної вартості товару та взаєморозрахунків контрагентів.
Інвойс (рахунок – фактура) входить до акредитивної форми розрахунків. Ця форма розрахунків прискорює одержання коштів і дає виробникам гарантії в тім, що їх товар буде оплачено [4,с. 198].
Тому, ми можемо стверджувати, що інвойсу буде достатньо для укладення контракту, особливо на невеликі суми.
Отже, на основі вищевикладеного, можемо зробити висновок, що наразі – сторони намагаються прискорити процедуру укладення міжнародного комерційного договору (контракту) і на заміну письмовій формі – шукають альтернативні форми.
Дедалі більшого поширення набувають «джентльменські угоди», які укладаються з закріпленням тим чи іншим способом.
ЛІТЕРАТУРА
Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів [Текст]: Міжнародний документ від 11.04.1980// // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1989 р. - №36. – С. 108.
Принципи міжнародних комерційних договорів (принципи УНІДРУА) 2010.- (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_920/print1454439077528498).
Про зовнішньоекономічну діяльність [Текст]: Закон України від 16.04. 1991 № 959 – ХІІ// Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). - 1991 р. - № 29. – С.377.
Шутенко Л.М. Основи комерційної діяльності [Текст]: навчальний посібник/ Л.М. Шутенко, Г.В. Стадник, С.А. Степаненко, В.І. Торкатюк, Г.Ю. Штерн, В.М. Прасол. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 379с.
Библиографическая ссылка
Сидоренко Р.В. Форма міжнародного комерційного договору (контракту): усна чи письмова? // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-17 (дата обращения:
24.04.2024).