Заключение эксперта является важной является неотъемлемой формой доказательств, поэтому для устранения существующих недостатков в сфере производства судебной экспертизы и выводов эксперта, нужно обеспечить его необходимым оборудованием, соответствует уровню развития и достижениям науки и техники, и стараться привлекать только квалифицированных специалистов с соответствующим профессиональным уровнем в отдельной области знаний.
Ключевые слова: заключение эксперта, виды доказательств, уголовный процесс Украины
СУТНІСТЬ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА ЯК ДЖЕРЕЛА ДОКАЗУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ УКРАЇНИ
Р.Ю Півкопа, студентка 3 курсу
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Науковий керівник : О.М. Алієва,старший викладач
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Сьогодні, коли наука досягає значного розвитку, її видатні та фундаментальні відкриття використовуються у всіх сферах діяльності людини. Правоохоронні органи дедалі більше використовують на практиці спеціальні знання для розкриття злочинів. Ці знання згідно КПК України можливо залучити такими способами : за допомогою спеціаліста, шляхом проведення судової експертизи та висновку експерта.
Судова експертиза є найбільш кваліфікованою формою використання спеціальних знань під час доказування у кримінальному провадженні. Експертиза розширює пізнавальні можливості слідства та суду, дозволяючи використовувати під час досудового розслідування та судового розгляду матеріалів кримінального провадження сучасні науково – технічні засоби, що постійно розвиваються шляхом створення нових і вдосконалення вже існуючих методик, і все частіше знаходять своє відображення в судово-слідчій практиці [1, с. 126].
Висновок експерта складається за результатами проведення експертного дослідження і є джерелом доказів, передбачених КПК. Він оцінюється за критеріями наукової достовірності й доказового значення. Навіть високий науковий авторитет висновку експерта не передбачає наперед встановленої сили, і ст. 94 КПК України дає пряму вказівку на це. Цінність доказів визначається внутрішнім переконанням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження [2, ст. 94]. Названі суб’єкти, відповідно керуючись законом оцінюють висновок експерта, як і будь-який інший доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Не дивлячись на проведені дослідження, питання про сутність висновку експерта досить довгий час залишалося дискусійним.
Висновок експерта, як форма доказу в кримінальному провадженні – це сукупність фактичних даних та відомостей, зібраних у матеріалах кримінального провадження , що міститься в його повідомленні тому, хто залучив його для проведення експертизи, встановлених в результаті дослідження матеріальних об’єктів, проведеною особою, обізнаною в певній галузі науки, техніки чи інших спеціальних знань із використанням цих знань. Для висновку експерта, як виду доказів характерним є те, що він :
а) є результатом дослідження;
б) виходить від особи, яка володіє певними спеціальними знаннями, без використання яких є неможливим таке дослідження;
в) складається з додержанням встановленого процесуального порядку;
г) спирається на зібрані у матеріалах провадження докази [3, с. 354].
Важливою властивістю висновку є його аргументованість. У тексті експерт має представити ґрунтовну оцінку результатів проведених досліджень, а також аргументувати зроблені висновки.
Висновок експерта, як процесуальний документ відображає підстави для внутрішнього переконання експерта, що сприяє формуванню внутрішнього переконання слідчого (суду) відносно доказового значення означеного джерела доказів . Доказове значення полягає також в убезпеченні слідчого (суд) від ухвалення необґрунтованого рішення у справі і унеможливлює відхилення результатів експертизи без достатніх на те підстав[4, с. 148 ].
У науковій літературі існує думка, що висновки експерта не мають бути термінологічно перенасиченими, їх повинен розуміти не лише спеціаліст, а й будь-який учасник судочинства [5]. Інакше для оцінки слідчим доказового значення встановлених експертом фактів та обставин виникне потреба у додатковому допиті експерта чи проведенні інших слідчих дій [4, с. 151]
Проблема аргументованості висновку набуває значущості у сенсі забезпечення правильного його сприйняття в ході встановлення доказового значення слідчим (судом). Завданням аргументації є створення переконливого впливу за рахунок достовірності аргументів, їх несуперечливості, достатності та послідовності їх надання. У процесі аргументації діють закони логіки, що робить його упорядкованим та обумовленим.
Разом з тим структура висновку чітко не визначена в законі, а була сформована в процесі експертної і судової практики. Внаслідок чого до цього часу виникають запитання стосовно того який має бути об’єм викладення ходу і результатів дослідження, розміщення і компонування питань, які викладаються, правил і порядку опису процесу дослідження у висновку експерта[5].
Процесуальне оформлення результатів експертного дослідження має важливе значення, у зв’язку з тим, що висновок експерта безпосередньо вивчається, оцінюється і використовується суб’єктами доказування, як правило автономно, без участі експерта. Правильне оформлення процесуального документа є гарантією об’єктивності і достовірності висновку експерта, а порушення правил оформлення може спричинити сумніви стосовно достовірності результатів експертного дослідження.
Думка експерта, яку він викладає у висновку носить суб’єктивний характер. На це вказує те, що по своїй сутності думка експерта являє собою результат певної діяльності – відомості отримані в процесі дослідження, раніше невідомі і не існуючі до проведення експертизи в готовому вигляді. Функція експерта полягає в отриманні відомостей, які не є загальнодоступними судженнями об’єктивної дійсності, для їх отримання необхідно провести спеціальне дослідження, на основі якого формулюється висновок.
При оцінці суд повинен з’ясувати такі моменти:
– чи були додержані вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
– компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
узгодженість між дослідницькою та підсумковим висновком експертизи;
обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи [6, с. 484]
Під час судового розгляду в якості доказу може бути надано одночасно два висновки, які виконані різними експертами з одних і тих питань, як за дорученням сторони обвинувачення, так і захисту. Така можливість забезпечує повноту дослідження усіх матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини кримінального провадження. У той же час суд повинен оцінити кожен з поданих висновків, а у разі їх розходження по аналогічному питанню , задля об’єктивності винесеного рішення, вирішальне значення матимуть застосовані експертом методи [1, с. 128]
Таким чином, висновок експерта є важливою і невід’ємною формою доказів, тому для усунення існуючих недоліків у сфері провадження судової експертизи та висновків експерта, потрібно забезпечити його необхідним обладнанням, що відповідає сучасному рівню розвитку та досягненням науки і техніки, та намагатися залучати лише кваліфікованих спеціалістів з відповідним професійним рівнем в окремій галузі знань.
ЛІТЕРАТУРА
1. Пилипенко Г.М. Правова природа та доказове значення висновку експерта (обізнаної особи) [Електронний ресурс] / Г.М. Пилипенко // Науковий вісник. – 2013. – № 6-2. – Режим доступу : <http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc6-2-2/33.pdf>
2. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України від 13.04.2012 із змін., внес. згідно з законами України : за станом на 28.03.2016. – Режим доступу : <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17>
3. Коваленко Є.Г. Наукові засади кримінально-процесуального доказування [Текст] / Є.Г. Коваленко // монографія . – К : Юрінком Інтер, 2011. – 448 с.
4. Орлов Ю.К. Судебная экспертиза как средство доказывания в уголовном судопроизводстве [Текст] / Ю.К. Орлов. – М. : Ин-т повышение квалификации Росс. федер. центра судеб. экспертизы, 2005. – 264.
5. Щербаковський М.Г. Призначення та провадження судових експертиз [Електронний ресурс] / М.Г. Щербаковський // навчальний посібник. – 2005. – С. 161-162. – Режим доступу : <http://uchebniks.net/book/153-priznachennya-ta-provadzhennya-sudovix-ekspertiz-navchalnij-posibnik-shherbakovskij-mg.html>
6. Рогатинська Н.З. Значення висновку експерта як джерела доказів у кримінальному процесі України [Електронний ресурс] / Н.З. Рогатинська // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С.479-484. – Режим доступу : <http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/9081/83-Rogatynska.pdf?sequence=1>
Библиографическая ссылка
Пивкопа Р. Ю. Сутність висновку експерта як джерела доказу в кримінальному провадженні України // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-145 (дата обращения:
18.04.2024).