Институт омбудсмена является эффективным, но не распространенным способом защиты прав человека в Украине. Он имеет много прав которые позволяют ему защитить права человека, хотя право участия украинского омбудсмена в уголовных и гражданских делах часто игнорируются, государственными органами, что делает невозможным в полном объеме выполнять полномочия Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека.
Ключевые слова: омбудсмен, Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека, процессуальное представительство
УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ (ОМБУДСМЕН) ЯК ПРАВОЗАХИСНИК В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
С.П.Круглова студентка 4 курсу
Національного університету «Львівська політехніка»
Інститут права та психології
Науковий керівник - А.О. Дутко, к. ю. н., доцент
ІНПП НУ «Львівська політехніка»
Одним із пріоритетних завдань демократичної держави є захист основних прав і свобод своїх громадян. Важливу роль в національній системі захисту прав людини, впровадженні верховенства права відіграє інститут Омбудсмена, який є одним з елементів парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади.
Інститут Омбудсмена вперше з’явився у Швеції на початку XIX століття. Однак саме поняття «омбудсмен» з’явилося значно раніше. Цей термін має німецьке походження. У давніх німецьких племенах омбудсменом називалася особа, яка обирається для збору від імені постраждалої сторони грошової пені (вири) з злочинців, які вчинили вбивство [1, c. 9]. Згодом шведи та інші скандинавські народи стали вживати слово «омбудсмен» як «представник», «агент», «делегат», «адвокат», «опікун», «повірений», «керуючий справами», «довірена особа» або будь-яка інша особа, уповноважена будь-ким діяти від його імені [2, c. 39].
Специфіка інституту омбудсмена в першу чергу полягає в тому що він зобов’язаний захищати права та інтереси людини. Омбудсмен ніколи не замінює і не підміняє судову систему. До його компетенції не належать конфлікти між громадянами. Сфера діяльності Уповноваженого з прав людини « це відносини між громадянином, і органом держави, громадською організацією, установою. Основна його функція полягає в охороні прав окремих осіб, які вважають себе жертвами несправедливих дій з боку державних органів [3 с. 166-170].
Закон затвердив за інститутом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі Уповноважений) високий конституційний статус незалежного конституційного контрольного субсидіарного органу позасудового захисту, який сприяє поновленню прав людини, порушених органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Він наділив Уповноваженого широкою юрисдикцією, яка поширюється як на органи державної влади, так і на органи місцевого самоврядування; незалежністю від будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування; свободою дій щодо відкриття провадження в тій чи іншій справі.
На даний момент омбудсменом в Україні є Лутковська Валерія Володимирівна, яка відповідно до своїх обов’язків уповноважена парламентом на охорону прав окремих громадян, опосередковує парламентський контроль над всіма посадовими особами і державними органами. Отже, Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Метою цього контролю є: захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; додержання і повага до прав і свобод людини і громадянина; запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод громадянина; запобігання будь яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод [3].
Метою участі Уповноваженого у цивільному процесі є захист прав свобод та інтересів особи з якою він не перебуває у відносинах представництва відповідно до повноважень, встановлених законом. Право Уповноваженого на звернення до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб передбачено ст. 45 ЦПК України [4].
Дивлячись на те що в ст. 45 ЦПК України і вказано тільки про Уповноваженого слід мати на увазі що він діє в судах як правило саме через своїх представників. Уповноважений діє на підставі посвідчення а його представники на підставі уповноваження (довіреності) [3].
Процесуальною формою вступу Уповноваженого у справу є подання позовної заяви. Позовна заява Уповноваженого має подаватися до суду з дотриманням правил підсудності та процесуального порядку звернення до суду. Позовна заява крім загальних вимог, встановлених ЦПК України щодо її форми та змісту має містити дані про: суб’єкта який звертається до суду, особу в інтересах якої подано позов; підстави пред’явлення позову в інтересах іншої особи [5 c.70].
Умовами правомірності звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування з заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб є:
1) законодавчо закріплена можливість такого звернення;
2) подання суду документів, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів [6].
Право на звернення Уповноваженого до суду за захистом чужого інтересу передбачено ч.1 cт.45 ЦПК; воно незмінне, а його наявність не може залежати від стану здоров’я особи, чиї права і свободи представляє в суді Уповноважений. У цьому зв’язку не випадково в ч.6 cт.119 ЦПК Форма і зміст позовної заяви говориться, що у пред’явленому позові особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, повинні бути зазначені підстави такого звернення, а не наявність права на нього[7].
Стосовно прав та обов’язків омбудсмана, пов’язаних із його зверненням до суду із заявою, відкриття провадження у цивільних справах і участь у таких справах, проаналізуємо їх більш детально. При реалізації даної форми участі у цивільному процесі Уповноважений має такі права та обов’язки, які передбачені ст.27 ЦПК, а саме: має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи,та інші права визначені цією статтею. Багато науковців вважають за необхідності надати Уповноваженому право звертатися до судових інстанцій з метою перевірки судових рішень за наявності даних, що в перебігу судового розгляду мали місце суттєві порушення прав людини, які вплинули на прийняте судове рішення [8, с.4]. Хоч така пропозиція і суперечить cт.124 Конституції України, де зазначено, що правосуддя здійснюється виключно судами, вважаємо це б було ефективним методом щодо боротьби із порушенням у судах прав і свобод людини, а також було б ефективним методом боротьби з корупцією у судах.
Отже, інститут омбудсмена є ефективним, але не поширеним способом захисту прав людини в Україні, адже має багато прав які дозволяють йому захистити права людини, хоча звертаю увагу на те що право участі українського омбудсмана в кримінальних і цивільних процесах часто ігноруються, державними органами таким чином унеможливлюють в повному обсязі виконувати повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Література:
1. Бойцова В. В. Служба защиты прав человека и гражданина. Мировой опыт / В. В. Бойцова. БЕК, 1996. – 408 c.
2. Сунгуров А. Ю. Институт омбудсмана: эволюция традиций и современная практика (опыт сравнительного анализа) / А. Ю. Сунгуров. – Норма, 2005. – 384 с.
3. Цал-Цалко Ю.Ю.Деякі питання щодо інституту омбудсмена в цивільному процесі / Митна справа – 2014. - №2 (92), - С 166-170.
4-. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 // Відомості Верховної Ради України, - 2004. - № 40-41, 42. - Ст.492.
8. Захаров Є. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Права людини. - 2006. - № 17 (417). - С.4-10.
Библиографическая ссылка
Круглова С. П. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен) як правозахисник в цивільному процесі // . – . – № ;
URL: step-science-bip.csrae.ru/ru/0-103 (дата обращения:
20.04.2024).